Як говорити про інвалідність: 5 простих порад, які стануть в нагоді 
Слова мають силу формувати уявлення, змінювати ставлення та будувати мости між людьми. Тож як говорити про інвалідність так, щоб це було поважливо, коректно та інклюзивно?
1. Людина понад усе.
Говоріть так, щоб людина була в центрі уваги, а не її інвалідність. Коректні приклади:
«людина з паралічем»
«дитина з синдромом Дауна».
Але завжди уточнюйте, як людині комфортніше, адже індивідуальність важлива.
2. Стереотипи — у минуле.
Інвалідність — це частина різноманіття світу. Уникайте фраз на кшталт:
«мужньо долають свою інвалідність»,
«страждає від».
Це зводить людей до стану «героїв» або «жертв», а це не окей.
3. Скажіть «ні» поблажливим евфемізмам.
Фрази типу «особливі потреби» або «інакше обдаровані» звучать як уникання реальності. Коректно казати: «людина з інвалідністю».
4. Інвалідність — це не хвороба.
Не називайте людей, які не лікуються, пацієнтами. Уникайте виразів:
«жертва»,
«потерпають від».
Краще сказати, що хтось «має [інвалідність]». Не вживайте терміну «жертва» в контексті інвалідності, якщо це не стосується злочину чи порушення прав, адже такі слова змальовують людину як безпорадну.
5. Повсякденна мова важлива.
Не бійтеся звичних фраз на кшталт: «ходімо прогуляємось» або «Ви чули?» — вони природні. Однак метафори, як-от «глухий як пень», можуть бути образливими.
Матеріал Всеукраїнської програми ”Ти як?”, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Хочете навчитися більше?
Завітайте до словника безбар’єрної мови та дізнайтеся, як говорити поважливо і без стереотипів: https://bf.in.ua/invalidnist/
Говоріть свідомо, будуйте інклюзивне суспільство!
*100% життя. Дніпровський регіон
