Обидва хлопці свідомо відмовилися від навчання за нав’язаними окупаційними стандартами. Для них це було не просто про школу – це було про гідність, ідентичність і вибір залишатися українцями.
🔹16-річний Вадим разом із мамою провів три роки в окупації. Спочатку чекали на звільнення, але з часом життя ставало дедалі небезпечнішим: сусіди зникали після обшуків, говорити українською було ризиковано навіть удома, а навчання відбувалося виключно за російськими стандартами. Вадим відмовився ходити до школи – не хотів асимілюватися. Але навіть дистанційно навчатися за українською програмою було неможливо: за будь-який контакт із підконтрольною територією могли покарати. Повернення Вадима з мамою на територію вільної України стало можливим завдяки спільній роботі Української мережі за права дитини, волонтерської ініціативи @humanitynk та організації @saveukraine.official.
🔹18-річний Григорій після завершення школи прийняв рішення: залишатися в окупації – означає втратити шанс на справжнє майбутнє. Він довго готувався до виїзду й нарешті зміг реалізувати цей план. Сьогодні Григорій уже прямує до Одеси – щоб працювати, навчатися та починати новий етап життя.
Наразі обидва хлопці на території вільної України.
Команда УМПД допомогла з документами, маршрутом, супроводом і підтримкою. Бо повернення – це не лише про логістику. Це про безпеку, довіру й силу зробити крок.
Повернення відбуваються в межах @bringkidsback_ua
*Імена змінено з метою безпеки.
ℹУкраїнська мережа за права дитини (УМПД) в партнерстві з SOS-Kinderdörfer weltweit Hermann-Gmeiner-Fonds Deutschland e.V. реалізує проєкт повернення та підтримки депортованих дітей та молоді «Шлях додому: новий маршрут».
