17-річний Ігор виріс у селі, яке російські війська окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Він жив із батьками, а двоє його старших братів уже захищали Україну в лавах Збройних сил.
Саме через це родина одразу опинилась під тиском окупантів. За ними стежили, приходили з «перевірками», Ігорю неодноразово погрожували. З наближенням повноліття з’явився ще один ризик — примусовий призов до армії росії.
Попри все, хлопець вірив, що село скоро звільнять, і він зможе залишитися вдома.
Але з кожним тижнем ситуація ставала все небезпечнішою.
У червні батьки звернулись до Української мережі за права дитини. Ми зібрали команду, розробили маршрут – складний, але безпечний. Ігор пройшов цей шлях за два тижні.
Сьогодні він уже на вільної України. Може спілкуватися українською, планувати навчання, думати про майбутнє – без страху, що хтось прийде з обшуком чи допитом.
*Ім’я змінено з метою безпеки.
Повернення відбуваються в межах @bringkidsback_ua
